Про каліфорнійського друга під час пожеж програміст згадував, до речі. Ще дивувався, чого це той друг так безтурботно про оленів пише під час пожеж (чи то пак він про метеликів писав?).
Молодці, нема слів. Дуже зворушливо.
Мені теж здається, що книжку таки треба мати в своїй бібліотеці, хоча б через те, що це Ліна Костенко. Не є великою шанувальницею Ліни Василівни, але погоджуюсь, що вона - велика і таких людей треба шанувати, а не поклонятись їм.
ось
http://dmytro.sumno.com/litera ture-review/plach-vasylivny/
інструкції, як читати - уже нонсенс)
при толкових інструкціях і телефонний довідник можна читати з користю для себе і естетичною насолодою
Я так і не зрозумілі,а до чого тут ці інструкції?
не просто "купуй українське" - "купуй відображення України в дзеркалі епохи"! ось так :)
відгук напишу обов"язково, але в репортажі з презентації книги у Львові ;)
вона відбуватиметься, до речі, 14-15 лютого. будеш ві Львові тоді?
Обов’язково! Бо ж це за словами багатьох відомих у суспільстві людей - Книга епохи!
підтримуй вітчизняного виробника!!! купуй українське!!! :))))
нездарна промовистість аноніма-пошановувача )))
таку книгу як "Записки самашедшого" Ліни Костенко просто треба купити для того, щоб мати в домашній бібліотеці. І гордо позичати друзям почитати. навіть якщо сам не читатимеш )))
Юль, ну, як Ти після прочитання? Скільки часу читалося? Напишеш відгук? Напи-и-ишии..
так для себе і не визначився чи варто купувати цю книжку... відгуки дуже різняться, а блогами я ситий по горло. от би в когось взяти почитати :)
ліна костенко нездарний письменник!
тільки нині вранці дочитала. і в контексті моїх особистих вражень від книги Ваші відгуки дуже влучні. пункт 5 заслуговує особливої подяки :)))
А я негативних рецензій на "Записки..." ще й не читала! Хіба чула в усній формі...
дуже цікаво. дякую за рецензію
цікавий дослід палучівся :)
Книга гарна. Читала і сміялась, так дотепно написана.
Навіть хотіла написати відгук, та щось перебило.
Дякую за рецензію!
Гарних авторів треба підтримувати!
Олеже,прочитайте роман Кідрука, не пожалкуєте!
Я його проковтнула за один день:)
Саме так. Хочете вірте, хочете перевірте.
Видно з рецензії, що книжка вам сподобалась, а от чому – незрозуміло. Тобто, це залишилося таємницею для читача рецензії – у даному випадку для мене. Наприклад, ви пишете, "Оповідь Максима жвава, енергійна, з гумором, іноді аж занадто емоційна. Мова гарна, та ще й не одна". І ніяких прикладів немає – тобто, читачу рецензії пропонується повірити вам на слово, що мова Кідрука саме така.
нарешті! у 2009 році – довгоочікувана книга для сучасного українського самоусвідомлення. обов'язкова для прочитання й неквапного розмірковування кожним, хто має хоч якийсь стосунок до українськости в будь-яких її різноманітних проявах
За змістом ця книжка Коцарева навіть на палімпсест не тягне. Тупо словесна маячня. За українську літературу соромно.